Великодній кошик

Для християнина Воскресіння Господнє є «святом свят і урочистістю урочистостей». Тому кожен, хто вважає себе віруючим, намагається пасхальної ночі потрапити до храму. Проноситься над землею ангельська звістка про Воскреслого Христа. А пахощами куличів сповнюється весняне повітря. Освячення пасхального кошика є однією з традицій великодньої ночі. Це не просто народний звичай. Кожен продукт має свою символіку і якимось чином пов’язує між собою земне та надприродне.

Навіщо християни освячують їжу

Звичай освячувати продукти на Великдень з’явився у Східній церкві в ХIV столітті. Довгий час до храму несли лише спеченого з тіста баранця. Але з плином часу великодній кошик наповнився іншими продуктами. Традиція має свою духовну сутність. Після довгого посту Церква благословляє віруючих насолоджуватись всіма дарами природи. В тому числі, не обмежувати себе в їжі.

Що покласти до великоднього кошика

До кошика більшість газдинь бажають покласти якомога більше різних продуктів. Однак, відповідно до православної традиції, у ньому має бути лише та їжа, від якої людина утримувалась під час посту. Насамперед, це символ життя яйця – писанки чи крашанки та паска зі здобного тіста. Кладуть до кошика сирну запіканку, кільце ковбаси та шматок сала.

Паска – це хліб вічного життя, знак Царства Небесного. А також символ Христа, який добровільно пішов на страждання задля спасіння людства. Існує традиція що приготувати пасок необхідно стільки, скільки є членів сім’ї, але до храму принести одну спільну, велику.


Великодні яйця. Окрема сторінка культури нашого народу – виготовлення великодніх писанок та крашанок. Зі звичайної приналежності пасхальної трапези яйце в українській традиції стало витвором мистецтва. Але сам зміст крашанки своїм корінням сягає глибини віків. Коли Марія Магдалина дізналася про Воскресіння Христа, вона поспішила повідомити цю звістку імператору. Свята, відповідно до звичаю, протягнула правителю яйце. Але той відповів: «Скоріш почервоніє це яйце, ніж мертвий воскресне». І яйце враз почервоніло.

М’ясні продукти, а це шинка, кільце ковбаси та шматок сала, якоїсь духовної складової, звісно, не мають. Це всього лиш символ багатої трапези та втіха людині, яка стримувала себе в їжі протягом довгого посту.

Інші продукти. Кладуть до кошика також хрін та сіль. Перший є символом витривалості та міцності. А сіль – то знак повноти на столі. Вона додає смаку їжі і є символом зв’язку між Богом і його народом. Окрім перерахованих продуктів у кошику може бути мак та пшоно. Ось такий оптимальний та єдино вірний набір продуктів для великоднього кошику.

Які продукти не варто нести до храму

Не варто нести на освячення фрукти та овочі. Для цього в церковній традиції є свій час. А також не кладіть до кошика горілку. Не варто нести до храму багато пасок чи яєць. Бо з міркувань благочестя освячені продукти не викидають. Їх треба з’їсти чи поділитись ними, наприклад зі стражденними. До речі, в більшості єпархій не благословляється заносити до храму пасхальний кошик, в якому є м’ясні вироби. Хоча це не є забороною і не чинить незручностей, адже освячення здійснюють надворі.

Чим прикрасити великодній кошик

В більшості регіонів України прийнято прикрашати кошик зеленню, як символом безсмертя. Обов’язковим атрибутом є свіча, встромлена у паску. Її запалюють під час освячення. Вона є найчистішою жертвою Богу. Віск від великодньої свічі здавна вважався лікувальним засобом від усіх хвороб.

Накривають кошик вишитим рушником. Символіка його багатогранна – це і убрус Господа, і омофор Богородиці, і знак гостинності. Без цього атрибуту не звершувалась жодна подія в житті наших предків.

Їжа з пасхального кошика, освячена під час богослужіння, споживається на спасіння душі, на тілесне та духовне здоров’я, на достаток в домі. Але чудодійну силу пасхальної трапези можна відчути лише тоді, коли ця їжа освячена молитвою християнина.

Continue Reading

Писанка – вічна перлина нашого роду


Писанка – то неповторне багатство. Бережімо її, як безцінний дар.
О. Довженко

Як символ відродження природи писанка відома в культурах різних народів. Історія її сягає глибини віків. Та лише українці зуміли найбільш виразно донести свої уявлення про життя за допомогою символів та знаків, якими її розписують. Писанкою зустрічали весну, вона була атрибутом різних язичницьких культів. Нею задобрювали богів і відганяли від дому нечисть. Християни побачили у розписаному яйці знак вічного життя і стала писанка символом великодньої радості. «Христос Воскрес!» – «Воістину Воскрес!».

Традиції писанкарства

Дуже різноманітні українські традиції писанкарства. Кожна місцевість, та навіть і кожне село мало свої уподобання у виборі кольорів і орнаментальних мотивів. Етнографи схиляються до думки, що писанкарство характерне для західної частини України. На сході яйця фарбували в один колір. Але поряд з цим існувала техніка розпису геометричними узорами рослинної тематики.

Виготовлення великодніх писанок було частиною обрядової сфери життя українців. Вже з другої половини Великого Посту бралися до роботи. Але зазвичай робили це Чистим Четвергом. З молитвою в серці і так, щоб ніхто не відволікав. Великодньої ночі писанки освячували в церкві. А потім дарували близьким людям, христуючись. Обмінятись з кимось писанкою означає побажати здоров’я, щастя, доброї вдачі.

Різновиди великодніх яєць

Великодні яйця за технікою виготовлення ділять на ті, для яких використовувався (власне писанки) чи не використовувався віск. До другої великої групи відносяться:

  • Крашанка – коли яйце на деякий час занурюють в барвник. На Україні традиційно використовували цибулиння, корінь барбарису, сухі ягідки бузини, різноманітні трави.
  • Драпанка – на поверхню фарбованого яйця гострим предметом наносять (видряпують) орнамент.
  • Сламенка – візерунок по шкаралупі викладається наклеюванням соломи.
  • Мальованка – яйця з нанесеним на шкаралупу малюнком.

Писанки від мальованок відрізняються тим, що на шкаралупу наносяться символи у вигляді візерунку. Для цього використовують віск та писачок.

Символіка писанки

Найважливіший з символів – сонце. Одним з різновидів є свастика, яку в народі називають круторогом. Писанка з сонячними мотивами охороняла від нещасть, вроків, недугів. Ще один важливий символ – безкінечник, знак життя. Зображують його у вигляді хвильки, вужика, кривульки. Пасічники таку писанку клали під вулик, аби добре роїлися бджоли.

Досить популярні в писанкарстві рослинні узори. Лист дуба символізує силу, авторитет, владу. Дівочу красу зображали у вигляді вишневого листка. А гілка смереки символізує юність.имвлі Квіти – обличчя дітей. Писанку з квіткових узорів дарували молодим жінкам, які не мали дітей, щоб у дім прийшла радість материнства.

Тваринні символи також зустрічаються у писанкарстві. Наприклад, олені символізують заможність. Кінь – витривалість. Павук – терплячість і наполегливість. Бджола – душевну чистоту. Птахи – пробудження життя.

Перш ніж на шкаралупу нанесуть символи, яйце лініями ділять на фігури. Ромб символізує родючість. Розділений на частини квадрат – поле. Добре, коли таких частин 40 – за кількістю днів Посту.

Символізм писанок пов’язаний не лише зі знаками, але і кольором:

  • червоний – любов та радість;
  • зелений – відродження життя, пробудження природи;
  • жовтий – життя і тепло;
  • синій – небо, вода, повітря;
  • чорний та коричневий – земля;
  • білий – чистота та непорочність.

Найкраща писанка та, в якій поєднано 5 кольорів. Вона символізує родинне щастя. Різновид писанки крапанка. Місця на шкаралупі, які мають залишитись незафарбованими, закрапуються воском. На відміну від крашанок писанки в їжу не вживають. Це обереги. Їх зберігають у святому кутку до наступного Великодня, а то і довше.

Писанка – маленьке диво, що пройшло крізь віки. Вона вражає витонченістю стилю та довершеністю змісту. Не дає нам забути, якого ми роду. Цей унікальний витвір, можливо, найчарівніша візитівка України.

Continue Reading