Географічні особливості орнаментів “Подільська вишиванка”

Для подільських вишитих сорочок основна  характерність  –  розмаїтість та барвистість швів. Основним є вставки з мережки  «павучком», яким прикрашають  рукави та клинці. У подільській вишивці використовується  кольорова  мережка «шабак».

Традиційно у подільських орнаментах переважає один колір – чорний з невеликим нанесенням червоного, синього, жовтого або зеленого. Найбільш поширені одноколірні  (чорні з червоним). Більш рідше – двох -трьох колірні вишиванки.

Основним у  сорочці вважався «полик» (10-20 см.), який був тридільним. Полик це верх рукава, він розшивався широкою смугою, яка розташовувалась поперек рукава геометричним орнаментом, нагадувало вигляд мозаїки. Традиційна техніка подільської вишивки була «низь» (це рахунковий шов, що базується на техніці «голку вперед», виконується зі споду. Саме виконання шва з низу полотна сприяло його назві).

817f384a40d97908414fa01b2f4b94a0

Чоловічі сорочки  були більш подібні до теперішньої жіночої туніки і мали стоячий комірець. Обов’язково мали вузьку смужку.

Південна частина Тернопільської області мала вишивку з вовняними нитками зі щільними стібками: окремі  елементи обводились кольоровими нитками, що забезпечувало рельєфність та колірний ефект. Таку вишивку розміщали вздовж усього рукава скошеними смугами.

Техніка вишивання Вінницької області багата своїми видами: вишивка штапівкою, настилання, низь, вирізування, зерновий вивід, різноманітні види кольорових, білих та чорних мережок. Разом з основними швами застосовуються допоміжні – вишивка штапівкою, уперед голкою та контурні шви якими поєднують окремі елементи.

Вишивка південних областей України має багато спільного з областями центральних районів, але її орнаменти повністю своєрідні, виконуються хрестиком або напівхрестиком.

 

Continue Reading