Географічні особливості орнаментів “Лемківська вишиванка”

                В Україні налічується близько ста різноманітних вишивальних мотивів,  які характерні для етнографічних районів країни. Навіть деякі зустрічаються у російській та білоруській вишивках.

14176932e548022342cd334ad9d6ed7f (1)

Лемківська вишивка

                Лемки носили конопляну сорочку або коротку льняну яку заправляли в штани, сорочка мала розпірку з заді де зав’язувалась червоною стрічкою. Вона мала вишитий стоячий комірець 1,5 см та була вишита на рукавах. У теплу пору року штани «ногавки» носили льняні.  Зимою носили білі вовняні штани – голошні, які були обшиті вузькою червоною смужкою.

На сорочку одягали бруслик — якщо гранатового кольору, вважався святковим, він зав’язувався на животі. Також носили голубого кольору з червоною вишивкою з рядами нашитих ґудзиків. Спереду бруслик мав петлі з вовняного шнурка, ззаду внизу мав три розтини і шви, обшиті білим шнурком. На бруслик одягали «гуньку» з білої вовни, завжди носили на плечах, зверху вона запиналася ланцюжком.Також на бруслик вдягали чугу — плащ темно-бронзового кольору до колін з оздобленим каптуром. Каптур був довгий, розшитий чорними нитками і обшитий білим шнурком. Чугу одівали тільки на плечі де рукава були зашиті.

На голові носили чорний фетровий калап тобто капелюх, який носив назву венгерський . Носили солом’яні капелюхи які були невеликі з підкоченими крисами і носились на бік, вони оздоблювались шкіряним паском з страусиним пір’ям (чорним або червоним). На голові носили небесні або гранатові суконні шапки, які були обшиті чорним баранячим хутром з вухами, які можна було опускати на вуха. Така шапка мала червоний кутас. На ногах носили керпці, це шкіряні ходаки або чоботи.

                Жінки носили льняні сорочки,вишиті хрестиком на верху рукава та грудях. Вони були з манжетами, мали стійку або комірець, який вишивали або пришивали до нього широке мереживо.

Спідниці та фартухи носили традиційно вовняні або з перкалю темного кольору з нашитими на них поперечними трьома стрічками (жовті, червоні, білі та голубі). Деколи пришивали ще четверту стрічку або мережку, але завжди посередині була найширша стрічка. Традиційними спідницями були вовняні брудно-коричневого кольору широкі спідниці з нашитими чотирма червоними стрічками. Такі самі стрічки нашивали на фартух і на куплені хустки.

По верху носили вишиті світло червоними вовняними нитками скручені з золотою ниткою або обшиті червоною тасьмою камізельки або сукні світло синього кольору. На голові носили хустку, а заміжні – очіпок. Взимку носили коротку гуньку.Зверху білий вишитий нитками і шкірою кожух, частіше без рукавів, він був довжиною нижче колін. На шиї носили пацьорки, що виглядали як комірчик. На ногах носили шкіряні черевички

                Молодші жінки вдома часто не носили хусток. Молоде волосся заплітали в косу та покривали простим невеликим оксамитовим очіпком, який оздоблювали мережкою. На свята носили складний головний убір білого кольору, який носив назву «фацелик».

Дівчата оплітали косу червоно-гранатовими або червоно-зеленими шерстяними нитками, які закінчувались кутасами.

Continue Reading